среда, 22 января 2014 г.

Для чого сьогодні відроджені Олімпійські ігри?

В епоху Ренесансу, коли знову виник інтерес до мистецтва Давньої Грени, згадали і про Олімпійські ігри. На початку XIX ст. «юрт у Європі одержав загальне визнання, тому природно, що виникло прагнення організувати щось подібне й грандіозне, де спортсмени з різних країн світу могли б показувати високі результати. Передісторією, своєрідним поштовхом до цього стало проведення локальних ігор у Грещї (1859, 1870, 1875, 1879 pp.). В організації міжнародного Олімпійського руху активну участь брав французький суспільний діяч, педагог та історик П'єр де Кубертен. Наприкінці XVIII ст. зростання економіко-культурного спілкування між державами було настільки високим, що заклик П'єра де Кубертена «Потрібно зробити спорт інтернаціональним, потрібно відродити Олімпійські ігри,1» знайшов належний відгук у багатьох країнах.
23 червня 1894 р у Парижі у Великому залі Сорбонни зібралася комісія з відродження Олімпійських ігор, її генеральним секретарем став П'єр де Кубертен. Потім оформився Міжнародний олімпійський комітет — МОК, до якого увійшли найбільш авторитетні й незалежні громадяни різних країн. За рішенням МОК ігри 1 Олімпіади повинні були відбутися у квітні 1896 р. у столиці Греції. Енергія Кубертена й ентузіазм греків подолали багато перешкод, про які буде сказано нижче, і дозволили виконати намічену програму. Перші Ігри викликали в публіки неймовірний інтерес, трибуни стадіону, розраховані на 70 тисяч місць, вмістили в себе 80 тисяч глядачів.
Усі присутні на стадіоні побачили барвисті церемонії відкриття і закриття відроджених Ігор, нагородження переможців змагань. Про успішно проведені Олімпійські ігри усьому світові розповіла преса, і громадськість зі схваленням зустріла починання.
Ще на початку підготовки Ігор в Афінах виникли фінансові труднощі, пов'язані з економікою Греції. Прем'єр-міністр країни Триконіс відразу ж заявив Кубертену, що Афіни не в змозі здійснити настільки великий міжнародний захід, пов'язаний з великими фінансовими витратами й обсягами робіт для перебудови міста і підготовки спортивних споруд. Лише підтримка населення допомогла подолати цю перешкоду. Провідні суспільні діячі Греції утворили Організаційний комітет і відшукали кошти. До фонду підготовки Ігор надходили внески від приватних осіб, що склали великі суми. Були випущені поштові марки на честь Олімпійських ігор. Дохід від їхньої реалізації пішов у фонд підготовки. Енергійна робота Оргкомітету А участь усього населення Греції принесли бажаний результат.
Довгоочікуваний захід відбувся, але спортивні результати змагань розчарували багатьох. Причиною тому була непідготовленість Греції, яка не змогла надати якісних спортивних споруд та устаткування.
Знаменитий Панафінський стадіон, закутий у білий мармур, для такого масового видовища виявився явно замалим. Спортивна арена була занадто вузько», та й до того ж із нахилом на одному краю, що завдавало незручності легкоатлетам. М'яка гарова доріжка до фінішу помітно піднімалася, а віражі виявилися занадто крутими. Плавці, через брак басейну, змагалися у відкритому морі, де старт і фініш були позначені розтягнутими між поплавцями канатами. Незручності відчували не тільки спортсмени, але і/І уболівальники з різних країн. Небачений приплив туристів, що приїхали до Афін, потрібно було десь розмістити, додатково знайти для них обслуговуючий персонал, а також чимось нагодувати.
Сьогодні Мармуровий стадіон в Афінах служить історичним пам'ятником.